МІСТО ЛЬВІВ / Сайт Львова / Афіша Львів

Місто Київ

Виставка «1932–1933 — 2014–2023»

27 Жов (Пт) / 16:00
- 27 Жов/17:00
Виставка «1932–1933 — 2014–2023»

Виставка «1932–1933 — 2014–2023»

Не пропустить подію, додайте в гугл календар: 👉 додати📅

Поділитися з друзями:

Виставка «1932–1933 — 2014–2023»

🎡Афіша Київ

⌚️2023-10-27 16:00:00 –
🏢Форум “Освіта Дивосвіту”

«Коли предки залишаються забутими, коли
їхній попіл не стукає в серця нащадків,
нащадки залишаються тінями».
В’ячеслав Чорновіл

Як і 90 років тому, росія знову кинула нам смертельний виклик, розпочавши повномасштабну збройну агресію. Вбивці мають інші імена та зброю, але, як і 90 років тому, її мета не відрізняється від мети Голодомору 1932–1933 років — знищення української нації та її державності. Сучасні російські воєнні злочинці намагаються повторити в Україні те, що робили їхні попередники: тотальний контроль, терор, викрадення і департацію населення, вилучення, а точніше — крадіжка майна та продовольства. За даними США, російські війська депортували з України від 900 000 до 1,6 міліонів мешканців. Депортованих українських дітей віддають на незаконне «всиновлення», процедура якого передбачає знищення всіх документів та інформації про рідних батьків, дозволяє зміну імені. Це — один із цілком продуманих елементів намагання стерти ідентичність українського народу, знищити саму сутність українців. Всі окуповані росією міста і села фактично перетворені на катівні, де вбивають українців.
Тільки за 2022 рік росія вкрала і вивезла з окупованих теріторій України майже 6 мільонів тонн зерна, йдеться у звіті США. Пам’ятаючи про ефективність терору голодом, кремль і сьогодні намагається знову використати його як зброю. Але тепер вже не лише проти українців, а й проти мільонів людей у країнах Африки та Азії, для яких постачання українського продовольства є критично важливим. Блокуючи експорт з України навіть після підписання зернових угод, росія намагається шантажувати світ загрозою великого голоду.
Однак історія Голодомору не обмежується власне голодом. У той час, коли у селян забирали останню зернину, розпочався наступ на українську інтелігенцію: науковців, письменників, ху-дожників, театральних діячів, музейників, священнослужителів, вчителів, політичних та громандських діячів, державних службовців. Протягом півстоліття потому радянське керівництво й надалі жорстко придушувало будь-які прояви української національної ідентичності. А сучасні російські керманичі, не соромлячись, проголошують з міжнародних трибун про необхідність «остаточного вирішення українського питання».
Цей виставковий проєкт — данина пам’яті мільонів українців, які стали жертвами комуністичного режиму. Це — реакція на те, що відбувається сьогодні. Це — наш внесок в боротьбу, щоби непокаране зло з часом дістало справедливе покарання.
Експозиція складається з окремих розділів, які підготовлені за участі наших партнерів: Українського інституту національної пам’яті, Музею Голодомору-­­геноциду, Музею української діас-пори, Київського національного університету культури і мистецтв, секції плаката і графічного дизайну Київської організації Національної спілки художників України, Меморіально-­­освітньої приватної колекції Ділової Ради Україна-­­США, Національного університету харчових технологій. Неповторного українського природного колориту експозиції додала студія декоративного дизайну Олени Шевченко.
…Тіні забутих…? Треба бути геть безчесними, щоби забути, уневажнивши тим самим їхнє життя. Воно було звичайним і зовсім не героїчним. Їхня смерть була страшна і неуникнена. Про те, як це було ми маємо знати, пам’ятати і розповідати світові. Розповідати, що нам боляче. Боляче, бо сьогодні вбивають кожного з нас: мертвих, живих і ненароджених. Нам ще довго болі-тиме.Поки не згадаємо всіх, хто просто хотів жити на своїй землі. Поки, врешті решт, не дізнаємося всієї правди, бо ми всі відповідальні за історію. Українці пройшли через жахливі часи і, попри все, зберегли здатність не підкорюватися, зберегли свою гідність і волелюбність. Колись нас хотіли знищити голодом, Тепер ми чітко дали зрозуміти: ми не лише готові оплакувати і пам’ятати, ми більше нікому і ніколи не дозволимо безкарно себе вбивати.
Україні і світові належить ще багато засвоїти та інтегрувати у власну свідомість. А найкращим пам’ятником жертвам Голодомору і всім, хто віддав і кожного дня віддає своє життя за волю України, стане Перемога. Іде другий рік війни. Пекельна боротьба триває. Бог не без милості, козак не без долі. Ми ще не раз вийдемо на старий славетний ґерць, дивлячись в обличчя во-рога. І Перемога буде.
«…І будуть люде на землі».

Джерело заходу: https://www.facebook.com/120840377787510

{{ reviewsTotal }}{{ options.labels.singularReviewCountLabel }}
{{ reviewsTotal }}{{ options.labels.pluralReviewCountLabel }}
{{ options.labels.newReviewButton }}
{{ userData.canReview.message }}

Обрані❤️афіші:

Обрані афіші в telegram боті

Телеграм бот
Афіша Львів / Афіша Львів сьогодні - портал міста №1
Афіша Львів / Афіша Львів сьогодні - портал міста №1
заказать сайт под ключ
filandor.com

Заявку надіслано!

Не пропустить подію, додайте в гугл календар: 👉 додати📅

Запросіть друзів: